«Прабатьківщину» масонів історики шукають в Єгипті часів фараонів, в Греції епохи Піфогора, в Палестині часів Соломона, який вручив архітектору Хираму керівництво зі спорудження Храму в Єрусалимі. Хірам розділив будівельників Храму на три класи; а для того щоб вони могли пізнавати один одного, були встановлені таємні слова і знаки. Звідси, на думку масонів, йде встановлення ступенів масонства й особливого символічного мови «братів».
Масонська ідеолог 19 в. І. Шварц заявляв, що масони ведуть свій родовід від есеїв, що трансформувалася в «славний орден розенкрейцерів, які отримали і« іскру світла »разом з чеснотою своїх предків».
В 925 м Великим майстром гільдії англійських будівельників був обраний кароль Едуін, але чи була ця гільдія масонської? Іноді масонство зводять до Х століття коли в Англії вже існувала Велика Ложа будівельників, або до 1118 – коли, з благословення Римського Папи, в Єрусалимі був створений Орден лицарів – тамплієрів і цьому Ордену був подарований замок, що стояв на місці зруйнованого Храму Соломона. Досліджуючи масонський символізм і ритуал сучасних масонів можна прийти до висновку, що сучасне масонство ввібрало в себе ідеологічні постулати й елементи обрядовості середньовічних християнських духовно – лицарських орденів і середньовічних братств будівельників. Про вплив лицарських орденів на масонство каже назви одного з звань Лицар – тамплієр (Лицар Сходу і Заходу, Лицар Сходу, Лицар Троянди і Хреста, Лицар Царственого зводу, Лицар мідного змія, Великий командор Храму, Князь Єрусалиму), в обрядах і ритуалах масонів часто пригадується Свята Земля, Єрусалимський Храм, а саме «стражами Єрусалимського Храму» називали себе лицарі – тамплієри. Академік С. Єфремов стверджував, що «масонство відбувалося з лицарської традиції і лицарського етосу». Легенда говорить про те, що під час гонінь на тамплієрів в материковій Західній Європі, в 1313 р тамплієрського флот перевіз священні книги, скарби і лідерів Ордена тамплієрів до Шотландії. Звідки, ще наприкінці Х1У століття, масонство початок поширяться по Англії. Наприкінці Х111 в. в Англії, Німеччині, Австрії, Франції, Щвейцарии з’явилися гільдії каменьщіков (будівельників) які назвалися «ложами» і мала власний суд, статут і благодійну касу, підтримували тісні контакти один з одним, а 1376 р фіксується перша згадка «фрімейсон» (вільний каменяр). Але найімовірніше, це ще не були дійсні масонські організації (в сучасному розумінні слова). Масони оформлюються в Орден тільки тоді, коли гільдії будівельників, сприйнявши лицарську символіку та ієрархію, поповнилися вченими – інтелігентами і можновладцями. Символами Ордена масонів стали символічні будівельні інструменти: циркуль, схил, трехугольніка, кельму, молоток, лінійка … Від лицарів – тамплієрів масонам дісталися: мечі, шпаги, шатри і східні легенди.
Масони стали будівельниками нових соціальних відносин, саме вони прорвали станову блокаду в Західній Європі, об’єднавши різні стани і добившись від світських властей визнавати права людини на участь у суспільному житті за межами своєї корпорації.
Історично доведеною батьківщиною сучасного масонства можна вважати Шотландію і Англію. В 70 – ті – 80 – е гг. ХУ1 в. масонство утвердилося в Шотландії, звідки масонська орденська структура стала поширюватися в Англію, Францію, Ірландію … Шотландія мала, можливо, більш давні масонські традиції. Найстарші ложі (такі, як «Меріс Чепел лодж» в Единбурзі) виникли ще до появи «умоглядного» масонства.
Можливо, історія масонського Ордена в Англії начилась з будівництва Собору Святого Павла в Лондоні (1675). Це будівництво об’єднало єдиної метою багато суспільні групи і соціальні верстви та призвело до основи корпорації будівельників за участю аристократії, вчених і представників буржуазії. Звільнені від безпосередніх будівельних робіт члени Ордену стали розмірковувати над універсальними принципа будівництва та аналогіями будівництву в навколишньому світі. Масони стали зводити якийсь «Храм гуманності», при цьому камінням їм служать члени Ордену, будівельним розчином – терпимість і братерство, кресленням – Біблія, а архітектором – Бог.В початку ХУІІІ ст. масонство вже виступає як серйозна громадська сила, що проголосила своєю метою «емансипацію Європи». Формальним Днем народження масонства вважається 24 червня 1717, коли «вільні каменярі» з лондонської ложі «Гусак і деко» (по імені таверни, де тоді збиралися масони) прийняли братів з трьох інших лож, які перебували в столиці Англії: «Корони», «Яблуні» і «Виноградній грона». Тоді було прийнято рішення створити єдину організацію – Орден – першу «Велику ложу» масонів. Незабаром ця «Велика ложа» стала центром не тільки всього англійського масонства (до 1733 в Англії налічувалося 126 лож), а й «Великої материнської ложею» – масонів всієї планети. В англійські масонські ложі прийшли сильні світу цього – особи королівської крові, аристократи і фінансисти. Великим магістром англійської «Великої ложі» в 1721 р був обраний герцог Монтегю, один з шляхетних і найбагатших перів Англії, а в 1737 р великий майстер англійської «Великої ложі» Ж. – Т. Дезагліе прийняв у масони спадкоємця англійського престолу принца Уельського . В 1720 – х рр. масонські ложі з’являються в англійських і голландських колоніях в Індії та Північній Америці. В 1740 – х рр. масонство затверджується в іспанських колоніях Латинської Америки. Масонські брати активну участь у багатьох революціях і національно – визвольних рухах, таких як: Американська революція, Велика французька революція, в європейських і південноамериканських революціях ХIХ в. В 1726 р в Чехії була створена перша масонська ложа, а через три роки ложі стали виникати в Речі Посполитої. Російські масони ведуть свій родовід від імператора Петра Великого, якого, згідно з легендою, ввів в масонський Орден Крістофер Рен – магістр англійської «Великої Ложі». Творці цієї легенди стверджують, що Петро створив першу в Росії масонську ложу, не тільки разом з іноземцями на російській службі – швейцарцем Францем Лефортом і шотландцем Патріком Гордоном, а й «з легкої руки» ректора Київської академії Феофана Прокоповича (майбутнього архієпископа та віце – президента Священного Синоду). Можливо, перша масонська ложа Російської імперії була відкрита ще в 1717 р в Петербурзі під назвою «Нептун». Можливо, і сама ідея масштабної і системної реформи з перебудови азіатського Московського царства в європейську імперію була «нашептав» Петру масонами. Петро для російських масонів став символом просвіти – емансипації Росії, і чи був Петро масоном або не був, не так уже й важливо. Його крок став першим, в процесі «упорядичанія і гармонізації» Росії. В 30 – х рр. ХУІІІ ст. масонство прийшло на українські землі. На Правобережжі України (Волинь, Галичина) це було масонство «польського походження», на Левоборежье та Півдні України – масонство «петербурзького підпорядкування». Знаменитий філософ і масон І. – Г. Гердер тоді прорік: «Україна стане новою Грецією».
